Виснажила серце, висушила душу
Вимотала сили втомлива війна.
Ніч лякає блиском, я зізнатись мушу,
Застилає часом очі пелена.
Я шукаю вихід, тільки не знаходжу,
Душу відкриваю навстіж у віршах,
Марно сподіваюсь на підтримку Божу,
Мабуть, він не знає про нестерпний жах.
А ракети знову падають на землю,
Червоніє мапа, чути звук сирен.
Біль стискає серце, знову віє смертю,
Точить душу відчай, безпорадність рве…
Безпораднiсть
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122081402119
Свидетельство о публикации №122081402119
Рецензии