Недавно зовсім ми жили у мирі,
У затишку, без лютої війни,
Шукали щастя у життєвім вирі,
Пробудженню раділи щовесни.
Зимовий ранок все змінив раптово,
Відкривши підлу сутність росіян,
Із вуст зірвавши непристойне слово,
Обурення вируючий фонтан.
В душі здіймався гнів, неслись прокляття...
Прокинулись незнані почуття,
Змінилось вмить уявлення про щастя,
Забулись примхи мирного життя.
В підвалах, забуваючись півснами,
Ми чули, як гуркоче смерть згори…
Тепер про мир лиш маримо ночами,
Про спокій довоєнної пори…
Недавно i тепер
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122081303093
Свидетельство о публикации №122081303093
Рецензии