Не вiдпускае
Нестерпна спека сушить трави й листя,
Виснажуються луки без дощів,
Від жару знемагає навіть глиця -
Все відчуває лютий перегрів.
Проходить літо… Ось уже і серпень
Готується покинути свій пост,
Та не проходять болі від напружень,
Неначе в серці назавжди норд-ост.
Відлунює в душі зимовий лютий,
Страшні розриви смертоносних бомб,
Нагадує, як світ, немов оглухлий,
Вдивлявся в закривавлений сугроб.
Не відпускає той зимовий ранок,
Щоночі сниться звістка про війну.
Ніколи не забути той світанок,
Що напоїв настоєм полину…
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122081300154
Свидетельство о публикации №122081300154
Рецензии