Я весну чекала, мріями жила,
Та усе зламала проклята війна.
В кучугурах снігу мріям сняться сни,
І встають в уяві марева сумні.
Чують мрії вибух, постріли з гармат,
Відчувають болі від вогню гранат.
У видіннях ночі оживає жах,
І шукають мрії для спасіння шлях.
Я чекала літо, вірою жила,
Що ворожа зграя вся згорить дотла.
Я вірші писала про війну і мир,
А життя калічив бункерний упир.
Ось уже про вирій думають птахи,
А війни горнило спалює дахи.
Я ж чекаю осінь, може, хоч вона
Зробить, щоб навіки згинула війна…
Я весну чекала
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122081007639
Свидетельство о публикации №122081007639
Рецензии