Чи зможемо колись ми поруч бути

Чи зможемо колись ми поруч бути?
Долонями торкатись і мовчати?
Дивитись в очі, та знову відчути,
Як серце починає калатати?

Чи зможеш повернутися ти с пекла,
Де рвуться груди, кам'яніють душі,
Де мрія вже не мріється, бо вмерла,
Де до чужого горя всі байдужі?

Чи ми зустрінемось на роздоріжжі,
І знов підемо по одній стежині?
А може, спинимось біля підніжжя
Сумних думок, які шукають винних?

Цей світ глухий...німий...живе наосліп...
І почуття - на згаслім попелищі...
Втрачаючи і розум і свідомість
Я все ж кричу: "ЖИТТЯ, ЖИТТЯ залиш ТИ !!!

04.08.22.     12:52


Рецензии