Коли вже настане життя без сирен і тривог?
Коли повернуться бійці із полону додому?
Коли заклинання почує вже зрештою Бог
І зніме назавжди страшну і виснажливу втому?
Як хочеться жити без болю в душі і без ран,
Ловити щоденно щасливі миттєвості долі.
Без остраху йти крізь дощі і похмурий туман,
Дивитись безжурно, як краплі летять з парасолі.
Прокинутись хочу уранці від звістки про мир
І вслухатись серцем в блаженну мелодію тиші,
Пірнути сміливо в життєвий привабливий вир,
Відчувши душею усі почуття найчистіші…
Як хочеться миру із запахом квітів і рос,
Із запахом кави і світлом земної любові,
Розправити крила, немовби морський альбатрос,
І вільно злетіти у простір небес волошковий…
Як хочеться миру
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122081002112
Свидетельство о публикации №122081002112
Рецензии