Війна, війна. Будь проклята війна.
Зжирає всі думки і, забирає сили.
Моя Вкраїна вигляда сумна.
Багато хто зійшов до чорної могили.
Б'є в скроні плач невинних немовлят,
Згвалтованих дівчат і материнські сльози.
Надія є - Господь віддасть в стократ
За здвинуту межу і здійсненні погрози.
Господь наш милосердний і святий,
Ти був розп'ятий за усе своє творіння.
Та в Тебе не було тії мети
Щоб люди так палились у своїм сумлінні.
Щоб люди так зневажили Тебе
І во ім'я Христа війною йшли на брата.
І вище хмар підносячи себе
Забули що колись прийдеться пожинати.
Пройде усе. І горе і біда.
Невинно убієнні будуть відомщенні.
Живим потоком потече вода
У Царстві Божому де будуть всі спасенні.
Там смерті вже не буде і плачу,
Бог витре сльози всі і зникнуть всі печалі.
Й туди в молитвах завжди я лечу
Попри усі тривоги житиму надалі.
***
© Copyright: Виталий Пушкарь, 2022
Свидетельство о публикации №122081001779
Свидетельство о публикации №122081001779
Рецензии