А ми жили, не мали навіть гадки,
Що принесе нам двадцять перший вік.
Ми - переможців у війні нащадки -
Із вірою жили у мир повік.
Не думали, що взагалі можливо
Роздмухати це вогнище війни,
Що нелюди відчують смак наживи
Без сорому і почуття вини.
Вони ж про мир безсовісно кричали,
Вдавали з себе носіїв добра,
Та зброєю усі роки брязчали
І мріяли спалити світ дотла.
Майстерно прикидались лицеміри,
Тримаючи підійнятим затвор!
Як ранить втрата променів довіри
І подихи небачених потвор!..
Втрата довiри
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122080502096
Свидетельство о публикации №122080502096
Рецензии