1 августа 2022

Димлять зруйновані і спалені хатини,
З-під трощ -- і стогін-зойки, і виття -
Жахіття повторяються Хатині -
Ще не забулося німецьке каяття...

А чи збагне все скоєне росія -
Жорстока вбивця...ворог...мародер,
Овечий лик вдягла, наче месія,
Проте "божок"-- тиран і людожер...

Війни тривожні місяці...криваві -
Забрали тисячі і тисячі життів...
Не в "танчики"  загрався -- для забави
Ракетами погримать захотів.

А на екрані -- сполохи і смерчі
Милують око путіну й шойгу.
Ці нелюди, кайфуючи від смерті,
Кричать : " Я много-многое могу!"

Розплавився в гарячці розум сірий,
Проте, сказав, що "Ще не починав!"
Великий сумнів, що той розум зрілий,
Бо вже не раз в лайно своє пірнав!

... До росіян є заклики надії
Від різних націй більшості країн :
-- Чи кров сусіда ваше серце гріє?
-- Чи тішить вас посмертний йому звін?

Побійтесь кари божої, слов'яни,
Почуйте, що вам кажуть звідусіль!
Відходьте вже від блуду і омани,
І, як свою, відчуйте нашу біль!