Святе натхнення

Холодним джерелом зігрітий,
Я бачу навіть і без світла:
В обличчя дує теплий вітер,
Любов хочу свою зустріти,

Та де ж її зустріти, де?
Рожеву квітку, що цвіте,
Що скаже просто "Намасте",
В життя що просто так ввійде,

Мені не дасть що зброю скласти,
Не дасть мені на дно упасти,
Я так сумую, бідна Настя,
А пам'ятаю слово "щастя",

Але щасливий - то ж бо що?
Невже, коли ти з'їв харчо?
Але, коли ти новачок,
Розумний, але дурачок,

То що тоді тобі робити?
Нове тату собі набити?
Нехай все ж буде вічне літо,
Якого всі дорослі й діти

Чекають наче на святе,
Нехай в душі любов цвіте
І пахне кльово, хай росте!
І надихатиме тебе!


Рецензии