Я пірнаю у ранок, як в ауру щастя,
І вслухаюсь у щебет птахів,
П'ю по краплі ці миті святого причастя,
Як напій від найтяжчих гріхів.
Як же солодко в світі без звуків сирени,
Без думок про війну і про смерть!
Знов звучать у душі променисті катрени,
Почуттями наповнені вщерть.
Вабить світ без тривог мелодійністю тиші,
Світлом сонця, покою і мрій
І пробуджує в серці думки найчистіші,
Кличе в світ поетичних стихій.
Наростає, як лава, як пристрасть нестримна,
Плин народжених затишком слів,
Відчуваю тепло від потоку жаданої рими
І натхненних чуттєвих рядків…
Затишний ранок
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122080401708
Свидетельство о публикации №122080401708
Рецензии