Колись давно були степи,
А в них - чудове збіжжя,
І неба хвилі золоті,
І Всесвіту безмежжя.
Колись давно незламність мрій
Була така велична,
Тепер - вже сурми золоті
Та сонячне обличчя
Нестримно-осяйних небес,
Коли відомо світу,
Що ніжність та граційність тез
Танцюють, ніби квіти.
*За мотивами творчості художниці Галини Хорунжої та українських митців - нонконформістів.
Краса степiв
© Copyright: Марина Чиянова, 2022
Свидетельство о публикации №122080306047
Свидетельство о публикации №122080306047
Рецензии
