Душа у вiночку
Дiвчeнонька у гайочку пiд дубом стояла.
У Бога просила , щоб iй дав синочка.
Оченята голубii наче синнє море.
В них велике є добро - величезне поле.
Слово тихо промовляла, у простiр послала.
Щоб ii сім'я єдина голос той пiзнала.
Вiдродися моя врода довгою косою.
Почешу ii гребiнцем , полосну водою.
Тiй що живить людям душi –щоб були розкутi.
Щоб пiзнали серця радiсть - та були вже взутi .
Щоб розквiтла Бога слава i душа в вiночку.
Слово честi промовляла хоч живе в лiсочку.
Вiдроджайся Украiна , моя матiр – ненько.
Не забути нам нiколи як у простiр рвешся.
В мене доля є яскрава-до дороги звати.
Щоб нi хто в нiй не загинув – Бога треба знати.
Скоро буде в серцi спокiй - тишeю назветься.
Слово – iстина дитини у простiр прорветься.
27072022
укр 7 Душа у вiночку
© Copyright: Радужное Тело, 2022
Свидетельство о публикации №122080202513
Свидетельство о публикации №122080202513
Рецензии