Зарано...

     Не забарись, мій Янголе, з'явись! -
     Бо вже в цім світі все мені знайоме:
     І хрест тяжкий, і путь тернова ввись,
     І щем гіркий, і мрій солодка втома...

     І приписи євангельські святі,
     Що обіцяють насолоду Рая,
     Дошкульне каяття на самоті,
     Коли пітьма у душу зазирає...
    
     І літо вже цвірінькає на біс,
     Бо я тепер і втішена, й змаліла,
     А дух тендітно, щедро в тілі зріс,
     Хоча коса іще не посивіла...
    
     Та Янгол відказав: "Кріпись у Вірі!
     Газдує липень - ще  зарано в вирій!"


Рецензии
Дорогая Маргошенька! Если уже и Ангел отказал, значит жить ещё долго.
Печалька на душе от стихотворения, но написано мастерски! Как всегда.
Вот и я говорю тебе: "Всегда с любовью."

Ванька Жук   07.08.2022 21:38     Заявить о нарушении
Ну, да, Ванюшик, іду - поки ідеться...Життя ж - найдорожчий нам подарунок у цьому світі! Дякую за схвальний відгук! З Любов'ю - Маргарита

Маргарита Метелецкая   08.08.2022 11:38   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.