за мотивами 155-го

Замилюй очі, вуха приголуб
собі медоголосою брехнею.
На вістрі у кохання ясна лють
ввижається з отруйною іржею.
Не будь ягнятком — так і вовк не з'їсть.
Як затремтиш перед убранням ночі,
тоді пізнаєш, нежаданий гість,
і щиру злість, і "пестощі" дівочі.
Змете на діл тебе космічний дим
із вишини захопленого згірка.
Чим більше в зірці сяйва самоти,
тим більше оку недосяжна зірка.
Для одинокості одна межа —
не стати мотлохом для сутужа.


Рецензии