Щойно трапилась нагода,
Поліз Рогач, мов по сходах,
На осику, вгору.
Схрон шукати впору!
Листячко тремтить на сонцi:
"Не чекаю незнайомцiв
І жукiв рогатих
В металевих шатах."
"Лицар з Дуба я, напевно,
А твої слова - нечемнi!
Був я на турнiрi!
Де вiтання щирi?"
Шарудiло листя в висi:
"Ти хiба живеш не в лiсi?"
"Мiж галяв зелених
Є палац у мене!"
"Кожен може так сказати,
Шкуродерiв ще багато.
Вмить збери валiзу
I гайда до лiсу!"
Гострих слiв не добирала,
У осики їх чимало.
Звiдки вiтру сила?
Рогача - струсила!
Вiльний поетичний переклад вiрша чеського письменника Вiтезслава Незвала "Жук рогач."
Жук рогач
© Copyright: Вера Свистун, 2022
Свидетельство о публикации №122072305748
Свидетельство о публикации №122072305748
Рецензии