Душа не може без кохань…
Але - це вища із вібрацій…
Та жити можна без надбань…
Без розуміння еманацій...
Душа - це сфера осіянь
на мові всіх асоціацій...
Осінній золотий листок...
Усмішка любої, дитини…
Із кришталю небес - ковток
де журавлі сумують в сині…
Політ прекрасних світлих дум...
і почуттів порив могутній...
І трепет всіх душевних струн,
як резонанс душі з Надсутнім…
Любов завжди живе в серцях…
Та ми до всього геть звикаєм…
Не бачим полум’я в очах…
І поступово все втрачаєм...
Любов насправді – це не секс…
Любов не любить розпорошень…
Хоч в ній для кожного свій сенс -
Любов – це норма для відношень!
Кохання – це Таємний Знак…
До Вищих Сфер - шлях навертання…
Любов - життя останній смак
перед довічним розставанням…
Любов - це Бог у нас в душі,
як Нескінченність у малому...
І підсвідомий зміст віршів,
що зір вертає і сліпому…
Потайний Знак
© Copyright: Юджин Папуша, 2022
Свидетельство о публикации №122072107266
Свидетельство о публикации №122072107266
Рецензии