Все ж пам'ятаю ті дівочі очі
Побачив фото в інтернеті,
Негайно мене пройняло,
Розхвилювався так відверто:
Неначе жаром обдало.
Ой хвилі, хвилі, хвилі милі,
Ой хвилі спогадів моїх,
Та й думки всі мої окрилі:
Не зупинити їх усіх.
Я пам'ятаю рідне місто,
В душі моїй воно живе, –
Завжди сумую тільки звісно:
Бо дуже молодістю тхне.
І як я хочу на хвилину
В минуле те…, та хоч на мить,
Під аркою свою дівчину…,
Зустріти знов так і кортить.
Кохану бачу в снах де арка,
Та всі побачення свої,
Кохалися як спозаранку,
Чимало також і вночі.
Та промайнули дні і ночі,
І роки якось розбрелись
Все ж пам'ятаю ті дівочі очі:
Як цілував я їх колись.
© А. Малинник
19.07.2022
Реальное фото арки выполнено на сайте фотофония: Бесплатные фотоэффекты.
Всё ж помню те девичьи глаза
© Copyright: Александр Малинник, 2022
Свидетельство о публикации №122072001672
Свидетельство о публикации №122072001672
Рецензии
