Моя Україна – це запашний сад...
В нім яблука, груші медові!..
Промінням зігрітий, смачний виноград...
- А небо! Світанки - шовкові!..
Розлогим трояндово-ніжним крилом
сповзає геть темрява нічки...
Прокинеться світ мій... стрічає добро!..
І буде так, впевнена – вічність!
Веселка обійме усі береги...
насипле надії і віри...
Щоб щастя плекало усіх навкруги,
зігріло любов’ю без міри!
Моя Україна – це серце Землі
з родючим пухким чорноземом!
Нехай вороги не виходять з імли,
лиш друзів стрічаємо в домі!..
Моя Україна – це запашний сад...
сік яблука, сливи і груші...
Долонькою ніжно торкну небеса!..
- Лиш тут розкриваються душі...
Достатку бажаю усім досхочу!
Хай квітне віками країна...
Я Богу постійно молитву шепчу:
- Люби й бережи Україну!..
1.07.2022 р.
Фото з інету.
Пiд небом...
© Copyright: Любовь Вишневецкая, 2022
Свидетельство о публикации №122071703191
Свидетельство о публикации №122071703191
Рецензии
Какое прекрасное стихотворение. Недаром украинский является одним из самых красивых языков. Звучит он мелодично, а само произведение трогает душу. Дякую.
Мари Родичкина 17.07.2022 12:32 • Заявить о нарушении
Мари Родичкина 17.07.2022 12:32 • Заявить о нарушении