Спекотне лiто

"Спекотне літо"

І наче навколо спекотне літо,
Пил, попіл і кров з потом мішаєм...
Як блискавки душі в ніч відлітають,
І їх назавжди осінь світу минає.

В любові тануть сенси та деталі,
І світ величний гримав за дверима.
Зима навколо, але нас оминає,
Бо ще палає в серці стан весни, —

Щастимо...
     йди вперед, і хай тебе оминають,
І часу жах, блюзнірство вкладених сенсів...
Неси садок вишневий в своєму серці,
Бо знаєш, що тебе завжди чекають.
— В цю мить живий ти є,
   у кожнім серці.

*

"Жаркое лето"

И вроде вокруг стоит жаркое лето,
Пыль, пепел и кровь с потом — мешаем..
Молний вспышки — души в ночь отлетают,
Их осень мира, не настав  навсегда покидает.

В любви тают значимость, смыслы, детали,
И мир величественный уже гремит за дверьми. —
Суровая зима вокруг, — но нас она обходит,
Ещё пылает сердце в состоянии весны.

Удачи, мой мальчик...
    иди вперед, и пусть тебя обходят,
Ужас времени, кощунство вложенных сенсов...
Неси вишневый садик в своём сердце,
Потому что знаешь, что тебя ожидают.
  – И в этот момент ты живой,
Потому что ты (есть) в каждом сердце.