Вже літечко, в Івановій Купелі,
Віночок, з квітів запашненьких, приміряє,
І навкруги розкидує пастелі,
І травами солодкими буяє.
А інколи нас пестить свіжа злива,
Рятуючи від сонячної спеки.
То лагідна, то трішки вередлива,
То блисне поруч, то гримить далеко...
В полях колосся просить сіножаті:
Розпочали жнива змужнілі руки.
Заметушились, мовби біснуваті,
Старі ковбайни на своїх маршрутах.
Моя Вкраїно!!! Важко в цьому році
Тобі і твоїм дітям непокірним...
Та більш нема у світі тої моці,
Що може вбити нам бажання жити вільно!!!
11.07.22.
***
© Copyright: Елена Лисная 77, 2022
Свидетельство о публикации №122071305410
Свидетельство о публикации №122071305410
Рецензии
