Від дня на день, проходе тепле літо
де мак червоний, сонечком зігрітий,
а я все дивуюссь, як можна радіти
якщо в душі моїй, без тебе вянуть квіти.
Я маки червоні, кладу на долоні,
вони ж зразу вянуть немов у полоні,
відразу вмирають нескорені долі
а я все дивлюся на мак, що у полі.
Ось так і серце без кохання вяне
якщо для когось, вже таке жаданне
і не повернеться воно, як тепле літо
а я хотів би ще хоч раз його зустріти.
Маки червон1
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2022
Свидетельство о публикации №122071202464
Свидетельство о публикации №122071202464
Рецензии
