Душа втомилась вiд страждань вiйни

Душа втомилась від жахіть  війни …
В тривогах смертних потопає літо …
А  ворог відібрав спокійні сни, -
Я ж просто хочу жити і радіти!

Що твориш ти, безжалісна війна?
Стоїть країна у страшних в руїнах ,
Страждання чашу п’є вона до дна…
Я ж просто хочу обійняти сина!  …

Змінився всесвіт весь в ту  ніч страшну ,
Як постріли ворожі  землю вкрили.
Зупинить хто безглузду цю  війну?
Я ж просто хочу , щоб душа вціліла!

Чим висушити сльози на очах ?
Як втішити заплакану сирітку ?
Прогнати як з душі пекельний жах?
Я ж просто хочу, щоб всміхались дітки!

Кровить роздерта рана і пече,
Я знаю: біль припиниться не скоро …
І хто підставить втомленим плече ?
Я ж просто хочу , щоб скінчилось горе!


Тебе благаю , Господи , поглянь 
Як плаче Україна, серцю мила!
Сам визволи від смерті і страждань,
Зціли, ущент розбиті,  віри крила!
~ДЛВ~

06.07.2022


Рецензии
Чудовий вірш, пронизаний болем за рідну землю. Розділяю з вами кожен рядок.
Усіх благ і мирного неба нам.

Савенко Ольга   10.08.2024 10:52     Заявить о нарушении
Дякую вам за рецензію , Олю! І вам бажаю мирного неба і Божої охорони !

З повагою Любов ❤

Любовь Дуля Шевчик   01.10.2024 19:46   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.