Мені так важко. Серце крає біль.
Не знаю, з ким порадитись, сумую…
Сльоза з очей збігає мимовіль,
Та серця щем я від людей маскую.
Моя сестра - і втіха, і любов,
Ми мріями жили з дитинства разом,
До неї мчала я на кожний зов,
Миттєво забуваючи образи.
Чому її змінило так життя,
Чому так піддалась брехні лукавій?
Ненависною стала їй земля,
Що потопає у ріці кривавій.
Вона чекає лютих ворогів,
Цих нелюдів героями вважає
І не таїть до України гнів,
А воїнів відверто зневажає.
Між нами наче виросла гора,
Не перейти її тепер ніколи.
Глибокий смуток душу роздира,
А серце в самоті гнітючій кволе…
Менi важко
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122070404370
Свидетельство о публикации №122070404370
Рецензии