Загинув, загинув, загинув…
Як важко читати таке!
А він хотів жити і линув
Думками в гніздечко щемке.
Він мріяв про щастя в родині
І марив у снах про дітей,
Та серце віддав Україні
І згинув, немов Прометей…
Він думав ночами про матір,
Кохану в думках обіймав,
А часом здавалось, що в хаті
Він з батьком про щось розмовляв…
Хотілося вільно вдихнути,
В минуле вернутися знов…
О, Боже всевишній, чому ти
Не чуєш людських молитов?..
Загинув
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122070306768
Свидетельство о публикации №122070306768
Рецензии