про плiсняву, вирву та спалахи

З кожною новою вирвою,
що поглинає храм,
вірую, чуєте, вірую -
вдесятеро віддам.

З кожним тривоги сполохом,
спалахом у пітьмі,
не переймаюсь острахом,
лиш наганяю гнів.

З кожним вікном спустошеним,
звідки яси не ллють,
я не стаю знеможеним -
вдесятеряю лють.

З кожною вбитою піснею,
як би той кат не хтів
в горло залити плісняву,
вдесятеряю спів.


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →