Липень стукає у двері,
Спеку обіцяє.
Вже не всидиш і у сквері,
Сонце дошкуляє.
Вдень у затишній квартирі
Від жари нудотно.
Як же воїнам у вирі,
Де завжди спекотно?
Як же хлопцям у траншеях,
В бліндажах, окопах?
Там не ходять по алеях,
А по мінних тропах.
Літо барвами смарагдів
Прикраша полотна,
Та від люті "Смерчів", "Градів"
Навіть ніч спекотна…
Йдуть у бій бійці відважно
В будь-яку погоду,
Бо війна - не фон пейзажний,
Не смішна пригода.
Тож вклонімося доземно
Кожному солдату,
Що в жару і нічку темну
Йде нас захищати.
Вклонiмося
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122062903972
Свидетельство о публикации №122062903972
Рецензии