А в білорусі подруга живе…
Колишня вже… І на душі так щемно…
Я думала, що рана заживе,
Та згадую її весь час таємно.
Так довіряла їй свої думки,
Свої тривоги, острахи і болі,
Я надсилала їй свої книжки,
Допомагала, співчувала в горі.
Та виявила раптом, що вона
Підтримує агресію росії,
Вона мені сказала: "Ця війна -
Є акт незаперечного месії".
Я не змогла пробачити її
І викреслила все, та не забула…
Літають у душі думок рої…
Невже вона і зараз не збагнула?..
А з білорусі знову був приліт…
І кров дітей - немов роса на травах…
Не тане в серці уразливий лід.
І небо знов у варварських загравах…
А в бiлорусi подруга живе
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122062902916
Свидетельство о публикации №122062902916
Рецензии