Схилила верба
Коси над водою,
До самого долу...
Стелиться верба
Є у світі доля -
Бути сиротою,
Є у світі доля -
Сльози та журба...
Бавиться вербою
Вітер над водою,
І не знає спокою
Широка ріка.
Жити над водою,
Бути сиротою
Випала їй доля -
Доля така...
Нема і не буде
Спокою у світі,
Мабуть не буває
Його на землі...
Може там у небі
Щастям оповиті,
Коли відлітають
Клином журавлі.
Ось і промайнуло
Літечко зелене,
Вже спішить, сідає
Сонце за поля,
Літечко привітне,
Лагідне, веселе,
Осінь замикає
Ключем журавля.
Листя пожовтіле
Висне над водою,
В останню хвилину
По світу летить,
Це нестримна осінь
Красою золотою
Знову тихо плаче,
Плаче і мовчить...
2022р.
Плаче i мовчiть
© Copyright: Леонид Дидусенко, 2022
Свидетельство о публикации №122062901549
Свидетельство о публикации №122062901549
Рецензии
