Десять рокiв без мами

Десять років минуло, як спалах зорі
Ми без мами, без тихих її молитов
Без порад, що давала вона при порі
У дитинство вертаємось знову і знов.

Дні вже ті не вернути, та пам’ять жива,
Повертає думками в далекі часи
Богу слава, Він дав нам на Небо права
Дав нам щастя пізнати у повній красі.

Ми надію на зустріч плекаємо тут
І до неї прямуємо кожного дня,
Добру пам’ять про маму роки не зітруть
А до неба скерує нас віра міцна.
2022-06-25
©Віра Українка


Рецензии