Теплий літній дощик
Землю поливає,
Тільки ніжний дотик
Рани не змиває.
Почорнілі вирви
У зелених лиштвах
Згадують про битви
На широких нивах.
Не втихають болі
Від дрібних краплинок,
Подихом сваволі
Віє від стеблинок.
Обкладає ворог
Люттю всі кордони,
Знов лякає сполох,
Ріже без утоми…
Подихи сваволi
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122062304319
Свидетельство о публикации №122062304319
Рецензии