Гадки не мала
У кожному шереху - ноти грози.
Думки неспокійні, вони - у дорозі,
Хвилини вагання - немов терези.
Чи думала я, що в такому кипінні
Я буду проводити ночі і дні,
Що буду здригатись при кожнім мигтінні
І слати прокляття скаженій війні?
Я й гадки не мала, що дім свій покину,
Що буду шукати приют в чужині,
Летіти в думках у свою Україну,
Вслухатись невпинно у ноти сумні…
Уже переповнилась чаша терпіння…
Коли вже цілющий повернеться бриз?
Не знала, що буду збирати каміння,
Що старість такий приготує сюрприз…
Свидетельство о публикации №122062002251