Коли душа болить, пишу вірші я,
Шукаю спокій у скупих словах.
Веде мене у світ ілюзій мрія,
Щоб я забула муки всі і страх.
Коли від суму в грудях ностальгія,
Охоплюють безвихідь і печаль,
Мої вірші, немов анестезія,
Вони мене рятують в час мовчань.
Коли образа сипле сіль на рани
І в серці наростає схлип щемкий,
Ловлю в рядках мелодію нірвани,
Мотив її солодкий і п'янкий.
У час важкий, коли бої запеклі
Виснажують усі мої думки,
Коли мій мозок тане, як у пеклі,
Роки листаю, наче сторінки…
Листаю роки
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122061807700
Свидетельство о публикации №122061807700
Рецензии