Що ж ви, люди, наробили? Знов палають хати…
Щастя-радість загубили, щеряться гармати,
Не до співу за стодолом дівкам з патрубками,
Смерть лаштується навколо, всім бракує тями.
Невже миром всі питання важко порішати?
Не донесли свої знання дітям батько й мати?
Неслухняні вийшли діти, чужий розум мають
І землею володіти, зовсім, не бажають.
Прагнуть швидше розпродати гаї й полонини,
Нищити своїх солдатів на радість чужині.
Схаменіться, добрі люди, нащо те зробили?
Нема більше України. Ви... нещасну... вбили.
Звернення до неслухняних
© Copyright: Владимир Ружицкий, 2022
Свидетельство о публикации №122061803084
Свидетельство о публикации №122061803084
Рецензии
