Золотi слова

Колись малі і метушливі
Ми спалювали дні до тла
Тоді ще всі були щасливі
І ніч короткою була...

Йшла бабця тихою ходою
Чому? Тоді ніхто не знав
Всі глузували над старою
І хтось "каргою" називав

Не прислухались до старої
Щоб пам'ять доки живі
Не буде долі "золотої"
Якщо не має в голові...

Нема на світі вже старої
Бо жити їй уже не час,
Чи стане пам'яті людської
Щоб ті слова дійшли до нас

Багато літ минає в часі
Слова старої - "золоті"
Лунали в пам'яті лунає й досі
І в світлий день і в темноті

Є добрі люди що повчають,
У них зажди душа болить
А є ті що добра не знають
У них завжди душа мовчіть.
            червень 2022р.
            (фото з інет)


Рецензии