А давай уявимо, наче у нас все добре,
Ніби й не було місяця мовчання.
Ми ходили по місту разом і гордо,
Говорили відкрито про наше кохання.
Давай уявимо, що ти не боїшся на публіку
Мене обійняти, солодко поцілувати.
А я у своєму новому прекрасному обліку
Змогла ще сильніше тебе причарувати.
А може не будемо ми уявляти,
Краще відтворимо все у житті:
Кожну ніч разом будемо спати
І ти не залишиш мене на самоті.
Не уявлятимем, щоб потрапити в обійми,
А скажем, що їх смертельно не вистачає.
Переживем разом усі пандемії і війни,
Коли душа тепло чує та спокій знає.
Не хочу нездійсненні моменти уявляти,
Ти ж прекрасно знаєш усі мої мрії, -
Аби в твоїх сильних обіймах засинати,
Закинути ногу на тебе, почати сміливі дії.
Не хочу я в мріях своїх яскравих літати.
Що я тебе кохаю, ти і так знаєш...
А коли буду ногами і руками обіймати,
Краще сказати як сильно мене кохаєш.
Уявимо
© Copyright: Элен Ленц, 2022
Свидетельство о публикации №122061405473
Свидетельство о публикации №122061405473
Рецензии