Богдан-Игорь Антонич. На ветер

Брось песню на ветер,
на ветер слова,
Чтоб шепотом ветви,
чтоб шумом трава.

И будто бы в солнце
плывешь, не в воде.
О мир, нет ни донца,
ни края нигде!

Жизнь новую в руна
 пусть ветер вдохнет,
на яблони струны
ладони кладет.

Хоть нет еще яблок...
Чей зов из яруг?
Да это ты, зяблик,
ты, серый мой друг!

Я сонный средь яви,
я пьяный от сна.
Пусть шепотом явор
приветит: - Весна!

Пусть шелестом слива...
Чему еще сбыться?
По правде, счастливый
сегодня,как птица.


с украинского перевел А.Пустогаров

НА ВІТЕР

Кинь пісню на вітер,
на вітер слова!
Десь шепотом віти,
десь шумом трава.

Не в воду глибоку,
а в сонце пливеш.
Подумай, нівроку:
ех, світ цей без меж!

Дме вітер у руна
життя молоде,
на яблуні струнах
долоні кладе.

Немає ще яблук...
Хтось кличе з яруг.
Послухай: це зяблик,
це сірий твій друг.

Ти сонно на яві,
ти п'яний від сну.
Десь шепотом явір
вітає весну.

Десь шелестом сливи...
Що більше тобі?
Сьогодні щасливий
ти птах, далебі!

Неділя, 8 січня 1933