Він пише по-своєму.
Обрії малює.
Дарує мені півонії,
коли сніжить зимою.
Хоч в два кроки дорога,
та не минає тривога.
Сьогодні ти поїхав,
неспокій залишив.
І білі півонії
з запахом терпким.
Нема тебе сьогодні,
здається, що роки.
Ти дарував півонії
і малював їх,
серед червоних обріїв
й бурштинових вітрил.
Була тоді вже осінь
і жовтий падав лист.
бiлi пiвонii з запахом терпким
© Copyright: Галина Би-Локур, 2022
Свидетельство о публикации №122061302300
Свидетельство о публикации №122061302300
Рецензии