Серце - мов безмежна скриня.
Скроні не проходять скрінінг
На сумні й безсонні ночі,
Соловейко щось шепоче,
Бо втомився нам співати.
Жити - чи все ж виживати?
Небо квітне, в ньому тиша
Ще помітніша, бучніша,
Ніж сади усіх околиць.
Так природа хист відновить
До співанок та малюнків.
Доля - скарб наш і чаклунка.
В ній - усі таємні коди
Гегемонії природи,
Над горами виє вітер,
Сон сплітаючи із літер.
Тиша
© Copyright: Марина Чиянова, 2022
Свидетельство о публикации №122061103852
Свидетельство о публикации №122061103852
Рецензии
