Досить кровi i слiз материнських...

Вашi  матерi також плачуть,
Ви вбиваєте все своїх.
Може очі у вас не бачуть?
Що  ви робите гріх?

Схаменіться ви всі, земляки!
Та одумайтесь, ще не пізно...
На полях ростуть будяки,
А під серцем куля залізна.


Киньте зброю свою на землю,
В руки плуг і живіть в добрі,
Та верніться в свою оселю
І дітей в мирі ростіть.

Не була ніколи Росія
Для вас ворогом, схаменись!
А поки  ще  є надія
Жити в мирі, як жили колись.

Досить крові  і сліз материнських
Досить зла на землі живій,
Хай лунають пісні українські
И веселий дитячий сміх.

Буде мир! Буде радість одна,
Для народів-братів назавжди!
Хай загине нацистська чума...
Більш нічого я б не хотів.


*  *  *
Українцем я був  і буду,
Ним залишусь я назавжди.
Де родився, я не забуду,
А родився де ти?
Ты шануєш тих «героїв»
Що колись вбивали своїх...
А тепер, те що ти накоїв,
Зветься гріх...
Я живу в країні-сестрі,
Мы один корінь маєм.
Сльози горя брате утри...
Мир настане, те знаєм!


Рецензии
Спасибо Вам, Олег Владимирович! И да услышит Бог!

Ольга Бирюкова 5   06.08.2022 14:54     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.