Так мало дій і так багато слів!
Харизмою засяяли ці риси,
І знову праведний поллється гнів -
Розквітнуть у чоловіках нарциси.
Можливо, буде серед них герой,
Та як впізнати і не помилитись?
Сенсації, глибини цих водойм -
Чужих очей, як в них не загубитись?
І колір моря, й неба голоси,
І доля, що сліпа та вередлива -
Усе за нас. Лиш щастя не проси,
Допоки навкруги вогненна злива.
Багато дій, ще більше - чистих слів,
Що просто не встигаємо сказати,
І доля нам пробачить біль та гнів,
Якщо своє ми навчимось вітати.
Глибини
© Copyright: Марина Чиянова, 2022
Свидетельство о публикации №122061102166
Свидетельство о публикации №122061102166
Рецензии
