Іде війна із гострою косою,
Біснується і косить навмання,
А мати умивається сльозою
І молить дні і ночі небеса.
Вістей немає, де її кровинка?
Загинув? Може, безвісти пропав?
Не гасне в серці, жевріє іскринка,
Що син живий і лиха не зазнав.
Не спить ночами мати, світ благає
Знайти дитя у лютому жерлі,
Від туги знемагає і ридає,
Душа кипить в пекельному котлі.
Як холодно ночами у підвалі!
І світ увесь немовби в міражі…
Ну де ж він, де? Чи, може, у шпиталі?
Чи десь на варті, чи у бліндажі?..
Чекає мати, без надії вірить,
Тривожно поглядає у вікно,
Шукає сина у жорстокім вирі,
Звертається до Бога знов і знов…
Чекае мати
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122061101568
Свидетельство о публикации №122061101568
Рецензии