***

Мій сину рідний, моя плоть і кров,
Мій стукіт серця, подих перший...і останній...
Моє життя, надія, мрія...мій покров...
Мій Всесвіт неосяжний... Як же я чекаю...

Бодай одне слівце, дзвінок... чи може сон...
В якому ти живеш...і посмішкою сяєш...
Чи може, поруч з Богом, в унісон,
Так палко молишся за мир в своєму краї?

О Господи!!! Як рветься серце на частки!!!
Душа зітліла...залишивши попіл...
Я дихаю...бо вирок - "Зниклий безвісти",
Немов на попелищі заблукавший вогник...

09.06.22.


Рецензии