Літаю у думках над рідним містом,
Над лісом, над шляхами, над двором
І забуваю про далеку відстань,
Немов дивлюсь казковий, дивний сон.
Лягаю спати, думаю про рідних,
Про тих, кого розкидала війна,
Кого вбиває у районах східних
Ворожа ненажерна сарана.
Уранці прокидаюсь у тривозі
І знову лину у далекий край…
Я кожну мить стрічаю у дорозі,
Лечу за лазуровий небокрай.
Чи дощ іде, чи світить повнолуння,
Чи поринаю у тривожні сни,
Бентежно прислухаюсь до відлуння
Жорстокої, дикунської війни…
Лiтаю у думках
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122060803364
Свидетельство о публикации №122060803364
Рецензии