Двоногі істоти все топчуть довкола,
Нема порятунку від диких створінь.
Там був дитсадок, а ось тут була школа,
Тепер залишились лиш попіл та тлінь.
А тут біля річки був гай мальовничий,
Співали птахи, зеленіла трава.
Тепер владарює лиш спогад болючий,
Ростуть будяки та глуха кропива…
А там - кладовище, де батька могила,
Де сестри знайшли укриття під бузком…
Тепер там лиш хрест залишився похилий,
Бур'ян височенний стоїть хижаком.
Мій край живописний із раю став пеклом,
Від обстрілів всюди у ранах земля.
Зміїне кубло без слідів інтелекту
Виконує тупо накази кремля.
Двоногi iстоти
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122060704754
Свидетельство о публикации №122060704754
Рецензии