Літо, сонце, птахи, чисте небо -
Наче в світі немає війни!
Пахне квітами, травами, медом,
Тільки в серці ростуть бур'яни…
Як же важко читати про рани,
Про загибель і пекло боїв,
Про зруйновані ворогом храми,
Про ненависну лють холуїв!
Ворог димом вкрива Україну,
Не боїться покари богів…
В серці щем від гіркого полину,
Що несеться з далеких полів.
Біль такий, наче камінь на серці,
Ніби жалить весь час кропива!
Так і чуються подихи смерті,
І зникають потрібні слова…
Що робити, як справитись з лихом?
Як у душу вернути весну?
Ранок, сонечко, тепло і тихо,
А думки - про війну навісну…
Думки про вiйну
© Copyright: Галина Чехута, 2022
Свидетельство о публикации №122060502453
Свидетельство о публикации №122060502453
Рецензии