Навіщо щоночі буває так боляче
І серце ущент розриває щодня?
Я на краю прірви, навколішки стоячи,
Кричу на весь всесвіт: навіщо війна?
Вже сота сторінка жаху перегорнута,
Але щохвилини як вперше болить...
Моя Україна назавжди нескорена,
Хоча весь цей біль не вщуха ні на мить.
І кожного разу так тяжко втрачати
Всіх близьких, всіх рідних, найкращих із нас...
Не зможу, не схочу я їх пробачати
Всіх тих, через кого мій промінь погас!
Але Наше полум`я не вдасться згасити,
Бо сонце вже сходить десь там вдалині...
І нам залишилось кохати і жити,
І вірити в світ, де не місце війні.
пам ят
© Copyright: Нина Кириллина, 2022
Свидетельство о публикации №122060407088
Свидетельство о публикации №122060407088
Рецензии