Рветься серце багатомовне:
Я хотіла завжди як краще,
І сивіють миттєво скроні
У міських, у холодних хащах.
Як прийняти без перебільшень
Жах доріг, порожнечу віри?
Ти був щирим, тепер ти інший,
Я ж завжди життєствердно скнию.
Коли серце хрустке вітражно
Опиняється на розпутті,
Воно прагне новітніх вражень,
Воно має старі маршрути.
Ти повіриш, колись повіриш
У мою славнозвісну сірість,
Ну а поки торкайся віршів:
Так роз'ятрились, розболілись.
© Maryna Tchianova, 2022
Рветься серце багатомовне
© Copyright: Марина Чиянова, 2022
Свидетельство о публикации №122060404111
Свидетельство о публикации №122060404111
Рецензии
