З чого зроблена ти?
Із пустих сторінок,
Із небесних співанок,
Із сивих доріг?
Чи долаєш мости,
У серпанок думок
Так незламно вплітаючи попіл та сніг?
Чи ти вранці весела, а може, сумна?
Чи ти вдень вередлива, а може, пуста?
Чи ти чуєш, як тихо пульсує земля,
Коли в небі величнім повстали міста?
Все це - пустка.
Кохання давно не живе
Там, де люди, мов таймери,
Трекери снів.
Я побачу тебе.
Ти побачиш мене.
Бути ближче до раю
Ніхто не хотів.
© Maryna Tchianova
*NB - текст про дружбу, яка могла б скластися, якби не
відстань та ego обох сторін.
Цей текст мав би бути написаним у 2016 р., але визрів тільки зараз.
Свидетельство о публикации №122060403719