Гроза
урчит нежданная гроза.
Быть может, души чьи озябли,
устали что-нибудь глаза?
О ком печаль? О ком тревога?
Крадётся рокот над землёй,
и, словно эхо по отрогам,
гром пробирается в покой.
Рассвет сменился туч завесой,
и капли что-то говорят,
вдруг утихают неуместно,
предвидя молнии разряд.
Гроза в начале троп июня
как будто проба строк сейчас.
Под краткость реплик, дух приструня,
она как будто в первый раз.
Свидетельство о публикации №122060300813
Маргарита Метелецкая 03.06.2022 17:00 Заявить о нарушении
у всьому розумному, чесному, доброму та корисному!
Серж Конфон 2 03.06.2022 18:37 Заявить о нарушении
Горить, як калина, гірка і дичача,
тремтить, як осика, гілками хитаючи,
як клен, гостролиста, як верба, гнучка,
як пух тополиний, ніжна і легка,
березою світлішає, вільхий вицвітає,
горобиною червоніє, малиною тане,
стоїть над бідою, як над безоднею сосна,
як верба в цвітіння, проста і ясна,
як ялина, розкритися розлого чає,
черемхою сміливою весну привітає,
під снігом схиляючись, під вітром шурхіт,
живе невеликим переліском душа.
Серж Конфон 2 03.06.2022 19:03 Заявить о нарушении