Гроза

Чуть солнце вышло, тут же капли,
урчит нежданная гроза.
Быть может, души чьи озябли,
устали что-нибудь глаза?

О ком печаль? О ком тревога?
Крадётся рокот над землёй,
и, словно эхо по отрогам,
гром пробирается в покой.

Рассвет сменился туч завесой,
и капли что-то говорят,
вдруг утихают неуместно,
предвидя молнии разряд.

Гроза в начале троп июня
как будто проба строк сейчас.
Под краткость реплик, дух приструня,
она как будто в первый раз.


Рецензии
Прекрасний вірш, любий Серже! Нових творчих злетів! З Любов'ю - Маргарита

Маргарита Метелецкая   03.06.2022 17:00     Заявить о нарушении
дякую! я радий небайдужому та доброму сприйняттю! і Вам успіхів
у всьому розумному, чесному, доброму та корисному!

Серж Конфон 2   03.06.2022 18:37   Заявить о нарушении
Вам в подарок подстрочный перевод на украинскую мову одного моего стиха:

Горить, як калина, гірка і дичача,
тремтить, як осика, гілками хитаючи,
як клен, гостролиста, як верба, гнучка,
як пух тополиний, ніжна і легка,
березою світлішає, вільхий вицвітає,
горобиною червоніє, малиною тане,
стоїть над бідою, як над безоднею сосна,
як верба в цвітіння, проста і ясна,
як ялина, розкритися розлого чає,
черемхою сміливою весну привітає,
під снігом схиляючись, під вітром шурхіт,
живе невеликим переліском душа.

Серж Конфон 2   03.06.2022 19:03   Заявить о нарушении